Ці рядки я пишу з думкою про свого побратима Микола Голомша, про заочний арешт якого прийняв рішення районний суд Москви…
Хроніки війни є безжальними — щодня на фронті гинуть і отримують поранення наші хлопці.
Кожної хвилини очікують добрих новин родини тих наших героїв, які опинилися у ворожому полоні.
Каральна машина РФ, режиму-агресора фальсифікує справи проти українських патріотів, а російські суди «видають» незаконні рішення про їхнє засудження.
Хочу і вимагаю, щоб українська влада не бездіяла. Щоб не була байдужою. Щоб не мовчала. Щоб захищала кожного нашого героя: бронею і укриттям на фронті, документуванням злочинів та правовими діями в тилу, активною доказовою позицією в Раді Безпеки ООН.
Для нас немає і не може бути статистики: маємо знати ім’я кожного героя, кожного заручника, кожного патріота-захисника держави. Тому що разом — Сила!
Це — життя гідної країни. Це — гідний народ, який протистоїть агресії.