Сьогодні — Міжнародний день пам’яті Чорнобильської катастрофи.
38 років тому Аварія на ЧАЕС сколихнула ввесь світ. І поранила кожного українця.
Проходив тоді строкову службу у мотострілецькій військовій частині у Десні Чернігівської області.
Саме в ніч на 26 квітня нас підняли по тривозі. Добре пам’ятаю все, до дрібниць.
Як отримав автомат, комплект хімзахисту… Як до ранку 26 квітня висунулися до Чорнобильської АЕС, дізналися про два вибухи, отримали наказ стати в очеплення.
Перший шок — коли почали зашкалювати військові дозиметри. Незвична слабкість та сонливість прибивали нас щогодини.
Другий шок — евакуації цивільних 26 квітня влада не почала. Ціною життя та здоров’я людей радянська влада продовжувала брехати.
Цінність правди – це одне із послань людству від Чорнобиля. Ми вже відчули ціну брехні. Вона надто висока, аби нехтувати правдивістю і чесністю влади перед народом.
Нехтування ядерними загрозами – смертельне і пекельне. Це ще одне послання Чорнобиля людству.
І сьогодні, коли правонаступник СРСР – тоталітарна та агресивна росія махає ядерною палицею, обстрілює українські атомні станції ракетами, окуповує Запорізьку АЕС, — світ має діяти і не мовчати.
Бо влада в руках кровожерливих і брехливих диктаторів – це загроза для людства.