Звіт про роботу у Верховній Раді: четверта сесія IX скликання

ЗАКОНОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Опрацював і розглянув на засіданнях фракції експертні висновки до законопроєктів, проєктів постанов для голосування на пленарних засіданнях – загалом 506 документів.

Співавтор 7 законопроєктів, що разом з колегами зареєстрували протягом сесії:

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання звітності неприбуткових організацій.  (№ 4018)    

Завдання  цього законопроєкту — припинити порушення статті 22 Конституції України та впорядкувати  деякі норми  податкового законодавства  у відповідно  до статті 420 Угоди про асоціацію, положень Конвенції Міжнародної організації праці № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».      

Проєктом Закону  передбачається  відновлення  дії абзацу 9 пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України у редакції станом на 22.05.2020, відповідно до якої  професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність тільки у разі порушень пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення працівників та профспілок від сплати судового збору при розгляді трудових спорів) (№4019).

Проєкт закону розроблено з метою посилення правового захисту трудових прав працівників та забезпечення  доступу до правосуддя.

Законопроєктом передбачається внесення змін до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, пропонується викласти пункт 1 у новій редакції, що забезпечить реалізацію конституційного права громадян на судовий захист трудових прав у повному обсязі, та доповнити частину першу статті 5 пунктом 1¹, що сприятиме реалізації профспілками представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників.

Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз (№ 4228).

Проєкт Постанови розроблений з метою активної протидії критичній ситуації, що виникла внаслідок світової пандемії респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, запобігання стрімкому поширенню цього інфекційного захворювання в Україні, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, мінімізації негативних наслідків епідемії в усіх сферах життя українського суспільства та захисту країни від нових глобальних біологічних загроз.

Про внесення змін до Кримінального кодексу України  (щодо запровадження довічного позбавлення волі за особливо тяжкі корупційні злочини) (№4242).

Метою законопроєкту є мінімізація можливості виникнення      корупційних ризиків на національному та місцевому рівнях шляхом збільшення відповідальності за вчинення особливо тяжких корупційних злочинів.

Про внесення змін до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо доступності повної загальної середньої освіти (№4665).

Законопроєкт покликаний відновити права учасників освітнього процесу, зокрема через  забезпечення можливості  органам місцевого самоврядування (міста, села, селища) з населенням менше 50-ти тисяч створювати мережу комунальних ліцеїв.      

18 березня 2020 року набрав чинності  Закон України «Про повну загальну середню освіту», ухвалений  Верховною Радою України 16 січня 2020 року.       

Так, відповідно до статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» ліцеї  можна буде створювати тільки в містах із населенням понад 50 тисяч жителів. Ще одна умова для створення такого навчального закладу — наявність не менше чотирьох десятих класів.      

Для прикладу, в Україні налічується близько 374 міст із населенням менше, ніж 50 тисяч. А значить, за законом, там не можна створювати ліцеї. Виходить, що за таких умов всі діти області будуть змушені їздити кожен день до обласного центру. Це дискримінаційно та несправедливо і такі норми необхідно виправити.

Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо спрямування природного газу накопиченого у неопалювальний період та вітчизняного видобутку на потреби населення) (№4680).      

Законопроєктом передбачається встановлення ціни на газ не вище трьох гривень, що допоможе владнати штучно створену владою тарифну кризу.       

Якщо цей законопроєкт буде проголосований, вже ніхто – ні уряд, ні президент, ні НКРЕКП не зможуть необгруновано підвищувати тарифи, і справедливість буде відновлена законом.

Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України (№4674).

Законопроєкт спрямований на удосконалення управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України, підвищення рівня ефективності використання бюджетних коштів і усунення корупційних ризиків.

Вніс на розгляд Ради 2 законопроєкти:

Про внесення змін до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо застережень України до міжнародних договорів   (№ 4128).

Такі застереження дозволять карати високопосадовців-корупціонерів та повертати вкрадене в бюджет. На практиці це означатиме таке: стосовно осіб, які підозрюються в топкорупції і справи яких потрапили до Вищого антикорупційного суду не застосовуватимуться норми Європейської конвенції, що передбачають презумпцію невинуватості.       

Ухвалення проєкту закону задовольнить запит населення, гармонізує національне законодавство до світових стандартів висловлення застережень до міжнародних договорів. Це матиме позитивний ефект для подальшої боротьби з корупцією.

Про національні та міжнародні санкції (№4454). 

Законопроєкт спрямований на законодавче закріплення контролю за дотриманням законодавства про санкції.  Такий контроль пропоную покласти на Міністерство фінансів України. Цей центральний орган з питань контролю та реалізації санкційної політики потрібно наділити чітко визначеними повноваженнями та обов’язком системної звітності.      

Також законопроєкт передбачає запровадження адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за порушення обмежувальних заходів (санкцій), потреба у яких вже давно назріла.  

• Вніс пропозиції і поправки до проєкту Державного бюджету на 2021 рік, а саме:

На звернення головного лікаря Інституту педіатрії, акушерства та гінекології Любові Слєпової подав пропозиції до проєкту Державного бюджету на 2021 рік щодо передбачення додаткових видатків на суму 62415,9 тис. грн. за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій установами Національної академії медичних наук України».

Маючи неоціненний скарб – висококваліфікованих лікарів, які обізнані з сучасними медичними технологіями, Інститут гостро потребує медичного устаткування!

• Підготував та зареєстрував 13 поправок до другого читання до проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» (реєстр. № 3553).

• Підготував та зареєстрував поправки до проєкту Закону про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (№ 3403).

• Відстоював внесені пропозиції і поправки до законопроєкту «Про розвідку» до повторного другого читання.

• Підготував та направив депутатські звернення та заяви до ДБР, НАБУ, КМУ, РНБО та СБУ стосовно зловживання членами НКРЕКП на ринку електричної енергетики:

Спільно з народним депутатом Олексієм Кучеренком направили в ДБР заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 344, 367, 383 ККУ;

Направив до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 364 та 369-2 ККУ;

Звернувся до Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України і Служби безпеки України із депутатськими зверненнями про недопущення прийняття неправомірного рішення на дозвіл імпорту електричної енергії з країни-агресора РФ та Республіки Білорусь, яке планували ухвалити голова і члени НКРЕКП.

Такі дії загрожують національній безпеці й економіці України та саботують інтеграцію України в Європейський Союз.

• 16 вересня на засіданні робочої групи щодо реформування ОПК  у комітеті з нацбезпеки представив законопроєкт «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України».

Довідково:

Для підвищення ефективності управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі та знищення корупційної складової назріла необхідність у повному реформуванні та трансформації ОПК через Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України як державного органу управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України.

Це можна зробити наступним шляхом:

—  ліквідації концерну «Укроборонпром»;

— корпоратизації діючих державних підприємств ОПК – перетворення і об’єднання їх у акціонерні товариства;

— трансформації акціонерних товариств за напрямками виробництва продукції ОПК.

— виведення зі сфери ОПК підприємств з виробництва продукції невійськового призначення: авіація, космос тощо.

27 листопада подав до Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву про визнання бездіяльності Кабінету Міністрів України протиправною та зобов’язання вчинити дії для припинення повноважень члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На пленарному засіданні Ради представив позицію фракції щодо законопроєкту «Про засади державної антикорупційної політики на 2020- 2024 роки» №4135.

Закликав з парламентської трибуни повернутися до розгляду та ухвалення законопроєкту про відновлення електронного декларування та повернути чесні правила до Верховної Ради.

•  Під час розгляду у парламенті питання про призначення на посаду першого віце-прем’єр-міністра України Юрія Вітренка висунув вимогу фракції негайно оприлюднити декларацію про доходи кандидата.

•  На пленарному засіданні Верховної Ради представив позицію фракції щодо законопроєкту №4186. Вимагав законодавчо забезпечити максимальний захист для кожного військовослужбовця України та створити такі умови для наших захисників, у яких вони і їхні родини будуть почуватися впевнено, надійно і захищено.

     

•  З трибуни Верховної Ради категорично заперечив планам монобільшостi «Слуги народу» вкрасти оборонні підприємства під виглядом і під парасолькою корумпованої прокладки — «Укроборонпрому».

Оборонні підприємства належать державі.  Оборонний захист держави – це прямий обов’язок  кожного народного депутата. Влада має не не заробляти, не перетворити на акціонерне товариство і стати багатими коштом оборонки, а навпаки: запустити двигун оборонно-промислового комплексу,  захищати країну і дати можливість нашим оборонцям працювати й виготовляти таке потрібне оборонне обладнання, зброю для захисту країни.

• Увійшов до складу міжфракційного депутатського об’єднання «Підтримка та сприяння розвитку стратегічних галузей промисловості», яке було створено 15 грудня 2020 року.

Реформування стратегічних галузей промисловості, у тому числі, обороннопромислового комплексу України, неможливі без ухвалення нових законів України. Перед народними депутатами-членами міжфракційного депутатського об’єднання виступив з ініціативою розгляду і внесення до ВРУ у співавторстві з колегами проєкту Закону «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України».

• Підготував ґрунтовний аналіз та висновки для фракції до законопроєктів:

1. Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» (реєстр. № 3553);
2. Проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»  (реєстр. № 2618);
3. Доопрацьований робочою групою проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (реєстр. № 3196-д);
4. Проєкт Закону “Про розвідку”;
5. Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо відновлення дії попередніх редакцій норм зазначеного Закону (реєстр.№2141);
6. Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань удосконалення державного регулювання у галузі державної авіації України»  (реєстр.№3412);
7. Проєкт Постанови про схвалення пропозицій щодо застосування персональних та інших обмежувальних заходів (санкцій) проти осіб, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України (реєстр.№3766);
8. Проєкт Закону України про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо відстрочки від призову на строкову військову службу деяких категорій громадян (реєстр.№3689);
9. Проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» (реєстр.№3403);
10. Проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України (3196-Д від 26.10.2020 року, перше читання (повторне);
11. Проєкт Закону «Про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2021 році для участі у багатонаціональних навчаннях» (реєстр.№4499);
12. Проєкт Закону про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності (реєстр. № 3822 від 09.07.2020).

РОБОТА З ВИБОРЦЯМИ

• Особисто розглянув 270 пропозицій, прохань, скарг від громадян, громадських організацій та юридичних осіб. Усі взяв в роботу.

• Направив 41 депутатське звернення за заявами і скаргами громадян,  громадських організацій та юридичних осіб щодо захисту прав і свобод, гарантованих Конституцією, у тому числі до Національної поліції України, СБУ, РНБОУ,  Кабінету Міністрів України, інших міністерств і відомств.

• Протягом звітного періоду отримав 39 відповіді на попередні депутатські звернення.

РОБОТА В КОМІТЕТІ, У СКЛАДІ ТСК ТА З МІЖНАРОДНИМИ ПАРТНЕРАМИ

1. Взяв участь у 14 засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, на яких загалом розглянуто  175 законопроєктів, що потребували експертного висновку Комітету, та 289 законопроєктів, що регулюються національним законодавством країн-членів ЄС, не стосуються зобов’язань України в рамках Ради Європи та не потребують експертного висновку Комітету з питань інтеграції України з ЄС.

2. Під час засідань Комітету обговорили проєкт бюджету на наступний рік у частині оцінки якості фінансування євроінтеграційних заходів.

Зазначу, що у проєкті відновилося фінансування заходів щодо інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. На забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, а також забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини виділено таку ж суму, як торік — 527,395 млн. грн.

3. У жовтні провів онлайн зустріч з Головою Консультативної Місії Європейського Союзу в Україні паном Хартікайненом.

Зустріч була присвячена обговоренню рекомендацій щодо реформування СБУ. За результатами зустрічі вважаю за доцільне максимально реалізовувати озвучені пропозиції Місії щодо змін до статті 216 Кримінального кодексу України та пропозиції Міжнародної дорадчої групи щодо реформи СБУ.

4. 10 листопада провели онлайн зустріч групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Фінляндською Республікою та Групи дружби з Україною в Едускунті.

Під час онлайн зустрічі обговорили актуальні питання розвитку міжпарламентської взаємодії України і Фінляндії та плани подальшого співробітництва.

Детальніше за посиланням: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/199455.html

5. 11 листопада під час прес-конференції публічно звернувся до правоохоронних органів з вимогою розпочати розслідування корупції та зловживань голови НКРЕКП. Тимчасова слідча комісія парламенту, яку я очолюю, встановила численні факти корупції керівництва національного регулятора.

Усі ці дані офіційно скеровані до правоохоронних органів і про них я детально прозвітував перед суспільством. Наголошую: ТСК наполягає на об’єктивному розслідуванні корупційних зловживань у НКРЕКП і подальшому відкритому та прозорому судовому процесі у Вищому антикорупційному суді щодо топ-чиновників, які незаконно збагатилися на штучній кризі в енергетиці.

6. 18 листопада на засідання Комітету з питань інтеграції України до ЄС за участі віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та заступників міністрів з питань європейської інтеграції.

Обговорили стан виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, основні досягнення за 2019-2020 роки, економічну та секторальну співпрацю в рамках Угоди, а також актуальні проблеми та пріоритети в спільній роботі парламенту та уряду.

7. 25 листопада взяв участь у дискусії «Реформування вугільної галузі України: проблеми, виклики та можливості».

Разом з представниками шахт, незалежних профспілок, міжнародних організацій та моїм колегою по фракції Михайлом Волинцем виступили із спільними вимогами до влади щодо подолання корупції в енергетиці та збільшення ролі профспілок.

8. 2 грудня взяв участь у спільних комітетських слуханнях на тему: «Застосування, реалізація і моніторинг спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Зазначив, що у питанні санкцій щодо країни-агресора Україні треба діяти адекватно і відповідно до практики Європейського Союзу.

Санкції — це фінансова зброя проти країни-агресора, і найбільших збитків ворог зазнає саме від економічних санкцій, — як секторальних, так і персональних. Одразу після слухань зареєстрував законопроєкт «Про національні та міжнародні санкції» (№4454). У документі, зокрема, визначено, що таке національні санкції, міжнародні санкції, єдиний державний реєстр санкцій, а також сформовано чіткий та дієвий механізм моніторингу за дотриманням санкцій.

9. Взяв участь у круглому столі на тему: «Санкційна політика України. Перезавантаження». Представив свій законопроєкт №4454 «Про національні та міжнародні санкції», який, по суті, є планом дій з дієвим механізмом запровадження, застосування санкцій та контролю за їх виконанням.

Наголосив на тому, що ми повинні максимально захистити наші національні інтереси. Розроблений законопроєкт має на меті прикрити шпарини в українському законодавстві для спекулянтів-посередників, яких країна-агресор активно використовує для заробляння грошей в Україні.

10. 9 грудня на засіданні Комітету з питань інтеграції України до ЄС розглянули питання виконання Україною Угоди про асоціацію у сфері санітарних і фітосанітарних заходів. Обговорили стан виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, основні досягнення за 2019-2020 роки, економічну та секторальну співпрацю в рамках Угоди, а також актуальні проблеми та пріоритети в спільній роботі парламенту та уряду.

11. У межах роботи з міжнародними партнерами 15 грудня взяв участь у панельній дискусії від клубу випускників Лондонської школи бізнесу на тему подолання глобальних викликів.

Захід був присвячений обговоренню проблем та їх потенційних рішень, з якими світ зіткнеться під час та після пандемії коронавірусу. До обговорення долучились топ експерти серед яких:

• Лорд Даніель Фінкельштейн – член Палати лордів, ексрадник прем’єр-міністра Великої Британії Джона Мейджера, ексредактором газети Times.
• Доріан Дучка – діючий радник прем’єр-міністра Албанії Еді Рами, колишній заступником міністра енергетики та промисловості Албанії у 2013-2015 роках.
• Роберт Амстердам — міжнародний юрист, власник міжнародної юридичної фірми Amsterdam&Partners LLP, який має 40-річний досвід роботи у гучних справах.
• Стюарт Ліч — очолює групу судових спорів та спорів у лондонській фірмі Montfort Communications. Він внесений до списку Chambers&Partners, PR Power Book та Spear’s Wealth як провідний радник репутації.

• 

Під час дискусії висловив думку про те, що ми маємо вирішувати не лише економічні проблеми, з якими стикаємось сьогодні, але й виключити у майбутньому причини, що спричиняють ненадходження коштів до бюджету. Зокрема, Україна не має допускати проявів корупції у державних структурах, повинна ефективно управляти національними природними ресурсами, що домінують у національному ресурсному секторі.