Вічна пам’ять жертвам Чорнобильської трагедії!
Вічна слава героям-ліквідаторам!
Вічна ганьба і осуд винуватцям трагедії, яка вічно ятрітиме нашою відкритою, незагоєною раною!
Нехай в цей день слова великої Ліни Костенко будуть спогадом про наш Чорнобильський національний біль…
***
Цей дощ — як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю — і зник.
В Рудому лісі виросли поганеи,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.