Мій батько все життя пропрацював на заводі пічовим в гарячому цеху. Труд, стаж, зміна, роба, зарплата — з дитинства не порожні слова для мене.
Людина праці викликає у мене найвищу повагу, незалежно від професії та статі.
Сьогодні, у Міжнародний день праці, хочу згадати про тисячі робітників наших заводів, багаточисельний малий і середній бізнес, усіх, хто через карантин позбавлений можливостей вийти на роботу та отримати гідну зарплатню.
Переконаний: вже час запускати економіку, бо довготривалого “сидіння вдома” не витримає жодна галузь!
Насамперед, створити належні санітарні умови для відкриття роботи великих підприємств!
А це означає: повне забезпечення робітників масками, дезінфектантами; дезінфекція приміщень та цехів, організація транспортування.
Найвідчутніше карантин вдарив по малому і середньому бізнесу. Тому вже треба повертати до життя сферу побуту, дрібну торгівлі, ринки — ті об’єкти, на яких можна контролювати необхідну соціальну дистанцію та забезпечувати людей усіма захисними засобами.
І так, крок за кроком, грамотно і продумано, після травневих свят треба запускати економіку!
Держава і уряд, зокрема, повинен зробити все можливе, щоб допомагати бізнесу, а не заважати йому.