Маскувальні сітки на передову. Найнеобхідніші речі і теплий одяг для переселенців. Звична картина для міста, в 40 кілометрах від російського кордону. Втім, незвично, що все це ми побачили під куполом церкви.
Сучасний район Харкова — Іванівка, раніше була прилеглої до нього слободою. Перша згадка, що тут існувала дерев’яна церква датується 1680 роком. За переказами, саме в цю церкву ходив український філософ Григорій Сковорода коли 1759-1766 роках жив і вчителював у Харківському Колегіумі.
До Колегіуму від своєї хати на Лисій горі Сковорода ходив повз цю церкву, бо то була на той час найкоротша дорога до перевозу по річці Лопань.
“Он бачите за цією фабрикою на горі ті сучасні будинки. Там поруч колись стояв ібудинок Сковороди. Ще на початку двадцятого століття усі знали – то будинок філософа – чіпати не можна. Але потім радянська влада покликала усіх на “суботник” після якого будівлі не стало”, — говорить настоятель Храму святого Іоанна Богослова отець Віктор Маринчак.
«У гостях в отця Віктора Маринчака — настоятеля першої української парафії на Сході України. Радий знайомству з людиною, яка першу службу українською мовою у Харкові провів 19 серпня 1991 року, у день путчу ГКЧП», — ділиться своїми враженнями Валентин Наливайченко, який під час своєї поїздки до Харкова спеціально заїхав познайомитися із «духівником харківського Євромайдану».
«Там мої парафіяни. Я не можу там не бути.»
– говорить отець Віктор.
— Харків – це столиця волонтерства, — додає він.
Дуже скромна людина, яка так багато робить!
Автор Карина Самохвалова