Саме в ніч на 26 квітня 35 років тому нас підняли по тривозі.Проходив тоді строкову службу у мотострілецькій військовій частині у селищі Десна Чернігівської області.
Отримав автомат, комплект хімзахисту — і вперед, на захист людей. До ранку 26 квітня висунулися до Чорнобильської АЕС, дізналися про два вибухи, отримали наказ стати в очеплення. Автобат зранку 26 квітня почав регулярні виїзди до Прип‘яті.
Перший шок був у нас, вже навчених військових другого року служби, коли почали зашкалювати військові дозиметри.
Незвична слабкість та сонливість прибивали нас щогодини. Другий шок — ніякої евакуації цивільних 26 квітня влада не почала.
Ціною життя та здоров’я людей радянська влада продовжила брехати.
З перших годин Героями стали рятувальники, пілоти гелікоптерів, водії вантажівок, медики та військові. Вони рятували людей, рятували країну, рятували світ. Вони прийняли на себе головні удари катастрофи, їх найбільше вбивала та калічила радіація.
35 років Чорнобильської катастрофи для нинішньої влади мають означати повне і безумовне відновлення усіх виплат ліквідаторам та постраждалим.
Катастрофа на нашій землі має назавжди навчити українську владу понад усе дбати про безпеку громадян та шанувати найбільшу цінність — людське життя.