Битва за майбутнє


24 лютого 2022 року Росія безжально почала бомбити і вторглася в Україну. Російські військові посягають на мир і свободу України, вбиваючи невинних людей, руйнуючи міста та загрожуючи безпеці всього цивілізованого світу.

Вони назвали це військовою операцією, придумали і далі видумують божевільні приводи для вторгнення і захоплення  нашої землі.

Але це – справжня, кривава, жорстока, цинічна війна, яку розв’язав божевільний диктатор, військовий злочинець путін.

Російський агресор вже вбив понад 220 невинних українських дітей. Це лише за офіційною інформацією. А скільки закатованих росіянами дітей ще загинуло у тимчасово окупованих містах?

Російські солдати нещадно розстрілюють колони мирних українців, які намагаються вибратися з пекла так званих визволителів.

Російські ракети і бомби знищують з лиця землі цілі міста. Місто – мученик Маріуполь – вже відоме на весь світ, там не лишається вже живого місця, люди там знаходяться у справжньому пеклі!

Чому ж це сталося зараз? Чому система колективної безпеки у Європі і світі сьогодні така вразлива? Чому один божевільний диктатор зумів так далеко просунутися у своїх загарбницьких планах?

Я маю одну відповідь. Політика західного світу щодо умиротворення путіна дала такий результат.

Три здачі українського Криму

Насправді війна за державу Україна, за нашу незалежність і за нашу приналежність до європейської родини, а не путінсько-російської імперії почалася не 24 лютого 2022.

Все почалося ще у 2010 році це була перша здача нашого Криму.

Янукович підписує з РФ угоду про подовження базування російського військового флоту в АРК та Севастополі до 2042 (!) року – це так звані Харківські угоди, які у квітні 2010 року ратифікував Верховна Рада України

Тоді Янукович повернув російські спецслужби в Крим. Нагадаю,  за  рішеннями як голови СБУ в 2009 році ці спецлужби були вислані з півострова, а угода про співпрацю з ФСБ денонсована. Хочу нагадати також, що ще до 2009 року під час першого головування в СБУ я ініціював та відстоював дострокове розірвання угоди про перебування військового флоту РФ, закриття військових баз РФ та повне виведення військ і спецслужб Росії з Криму. Неодноразово вказував керівництву України на небезпеку та загрози, що мало подальше перебування російських військ та флоту в АРК.

Друга здача Криму тривала з травня 2010 по січень 2014 року.

Тодійній президент Янукович, його партія разом з компартією захопили усі керівні посади в парламенті і уряді АРК. Янукович призначив керівниками СБУ, Міноборони, МВС та інших силових органів в Києві та в АРК проросійських службістів та агентуру РФ. Вони відновили співпрацю з ФСБ РФ та повернули офіцерів ФСБ в Крим.

Третя здача Криму була у лютому 2014 року. Це був історичний для України час –силове протистояння між силовиками та протестувальниками, завершальний етап Революції гідності. Результатом подій стало відсторонення 22 лютого Верховною Радою від виконання обов’язків Президента України Віктора Януковича та призначення дострокових президентських виборів на 25 травня 2014 року.

Президент Янукович, керівник СБУ Якименко та його заступники, інші силовики перейшли на бік російського агресора. Спочатку  з Києва до Сімферополя та Севастополя. У Севастополі вони перебували на військовій базі РФ.

Згодом Янукович заховався у Ростові та підписав листа до президента РФ з «проханням» ввести війська. Силовики АРК, яких призначав Янукович, 70% особового складу СБУ в АРК та кримська Альфа в повному складі зрадили присязі та перейшли на бік агресора, а керівник управління СБУ в Севастополі на службу у ФСБ РФ.

Усі три здачі Криму — окупаційний російський проєкт, який готувався не один рік.

Наступ на Україну, який не зупинив путіна

Саме безкарною анексією Криму  проєктом путін почав свій великий та амбітний план з підкорення України.

Далі був його наступ на Схід, завоювання частин Донецької та Луганської областей, створення підконтрольних ДНР та ЛНР.

І якою була тоді реакція цивілізованих країн на анексію наших територій, на відкрите військове захоплення частини України, на тероризм наших людей на Донбасі,  на захоплення в полон і катування українців?

Ми чули «глибоке занепокоєння» світових лідерів подіями в Україні, а той пакет санкцій, які запровадили проти російського лідера та його приспішників наші американські та європейські партери, очевидно був мізерним і точно не зупинив путіна у бажанні тиснути на захід і знищити Україну.

Світ сьогодні живе Україною

Сьогодні ми відчуваємо підтримку всього світу. Українські ЗСУ мужньо і професійно протистоять російському агресору.

Ми вже зламали амбітні плани Путіна захопити столицю Київ за лічені годин, столиця Київ впевнено тримає оборону. ЗСУ і територіальна оборона знищують російських загарбників, а це вже понад 24 тисячі вбитих солдат загарбника), наші військові масово і нещадно знищують російську військову техніку.

Парламент працює і у воєнний час ухвалює десятки законів, які потрібні для захисту України, для її обороноздатності.

Що ще Україні потрібно, щоб переможно закінчити війну і зупинити ненаситного диктатора?

Закрите небо і гуманітарні коридори

Ми закликаємо кожну міжнародну організацію та іноземний Уряд терміново діяти та допомогти цивільному населенню України.

Найважливіше і термінове рішення має прийняти НАТО – оголосити заборонену для польотів зону над Україною. Ми всі розуміємо ризики при прийнятті цього рішення, але ми також чітко розуміємо, що ризики набагато вищі, якщо таке рішення не буде прийнято в потрібний момент, а це ЗАРАЗ!

Ми всі бачимо і розуміємо, що Росія спеціально цілиться на мирних жителів України, випускаючи бомби та ракети. Жорстокий намір Росії – зламати і вбити український народ.

Згідно із забороненою для польотів зоною, мирне населення та зони нападу в Україні будуть захищені.

Ми закликаємо негайно оголосити заборонену для польотів зону, щоб створити заповідні зони для цивільного населення.

Ми закликаємо припинити геноцид українського народу, зберегти критичну інфраструктуру, як-от атомні електростанції, газову та хімічну промисловість, щоб уникнути масштабної техногенної катастрофи.

Ми закликаємо охороняти об’єкти культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО.

Разом із забороненою для польотів зоною мають бути створені повітряно-космічні гуманітарні коридори для швидкого транспортування поранених та доставки гуманітарної допомоги.

Міжнародні гуманітарні організації, такі як Червоний Хрест, повинні взяти на себе провідну роль у цьому. Такий «повітряний міст» успішно спрацював у Західному Берліні в 1948 році, врятувавши майже 3 мільйони людей, яких Радянський Союз намагався заморити голодом. Так само, як і тоді, аварійно-рятувальні літаки повинні приземлятися кожні 3 хвилини!

Настав час створити заборонену для польотів зону в Україні та виступити єдиною коаліцією проти російської агресії!

Якщо світ сьогодні не чинитиме достатнього опору оскаженілому диктатору, який з бункера керує знищенням нашої держави, то що ж буде далі?

І прибалтійські країни-партнери, і наші польські сусіди друзі вже відчувають загрозу того, що апетити путіна можуть непомірно зрости: до захоплення і такого собі «визволення»їхніх незалежних і успішних європейських країн.

Стаття для спеціального видання Baltic Rim Economies, присвяченого Україні і Криму