Сьогодні, 8 травня, в день пам’яті і примирення особливо гостро постає питання історичної правди та справедливості.
Не зробивши висновків з помилок минулого, не зможемо рухатись вперед. Коли влада закриває архіви, вона засекречує від народу правду. І потім, спотворюючи минуле, створюються брехливі та небезпечні міфи, які реабілітують антигуманні ідеології та антинародні режими. Замовчування правди уможливлює реванш людоненависницьких сил і ідеологій. Відкриття архівів та доступ до документів закриває шлях для фальсифікації історії, унеможливлює розповсюдження спекуляцій на гострих болючих темах.
Усвідомлюючи це, від самого початку моєї роботи у Службі безпеки України в 2006 році попри шалений тиск і спротив системи добився відкриття архівів КДБ та розслідування злочинів комуністичного режиму. Завдяки цьому тисячі і тисячі людей змогли отримати вільний доступ до справжніх документів та дізнатися правду про долю своїх рідних, які стали жертвами тоталітарного режиму.
Розсекречення та оприлюднення архівних документів про злочини каральних органів СРСР для мене є справою життя. Доклав всіх зусиль, щоб назавжди демонтувати систему насильства над українцями. Систему насильства, яка трималася на компартійній ідеології та каральних органах. Систему, в якій життя і гідність людини не мали жодного значення.
Розповім вам про основні етапи нашої роботи та результати.
Влітку 2007 року ми випустили друком першу збірку документів про Голодомор-Геноцид Українського народу 1932-1933 років. Назвали ми цю збірку «Розсекречена пам’ять». Ми розсекретили документи ДПУ-НКВС-МДБ-КДБ про терор проти Українського народу, який здійснювала більшовицька каральна машина.
Інтерес до нашої роботи був величезний, тому підготували пересувну експозицію-виставку, яка побувала у всіх областях України.
Багато людей приносили нам матеріали з сімейних архівів, тому разом з науковцями ми у 2008 році підготували та випустили оновлену і доповнену «Розсекречену пам’ять». Ми оприлюднили 604 сторінки правди в документах, фотокартках, свідченнях очевидців Голодомору.
Починаючи з жовтня 2008 року, за моїм наказом СБУ відкрила в кожній області в найкращих приміщеннях Служби інформаційні зали з оцифрованими розсекреченими документами для громадян. У Києві така зала працює на вулиці Ірининській 4.
У 2009 році організував повномасштабне розслідування Службою безпеки України геноциду Українського народу в 1932-1933 роках. Відкрито кримінальну справу за фактом вчинення Голодомору з метою фізичного винищення людей та придушення національно-визвольного руху Українського народу. За результами нашої роботи 13 січня 2010 року Апеляційний суд міста Києва виніс рішення, яким визнав винними радянських керівників на чолі зі Сталіним (Джугашвілі) та засудив тоталітарний комуністичний режим за вчинення геноциду.
Разом з командою однодумців пішли тоді на безпрецедентне рішення та опублікували збірку «Геноцид в Україні 1932-1933 рр.» на 560 сторінок документів та матеріалів цієї кримінальної справи.
Ми зробили це, щоб ніхто і ніколи не поставив під сумнів факт скоєння геноциду проти Українського народу.
Багато охочих сьогодні знову намагаються монополізувати право на тлумачення минулого. Публікують псевдонаукові дослідження, малюючи фальшиве минуле. Такі ідеологи перешкоджають усвідомити історичну правду та відбудовувати наше життя і державу на демократичних засадах.
Давно настав час вчинити так, як ми зробили з архівами КДБ: розсекретити усі документи, які стосуються причин та подій Другої Світової війни. Війни, яка забрала життя десятків мільйонів людей. Вивчаємо документи, дізнаємося правду, рухаємося вперед!