Бути сильними, рухатися вперед, добитися деокупації та відновити мир!
Про найголовніше в
інтерв’ю для газети «Сегодня».
Читайте, висловлюйте свої думки!
Лідер Руху «Справедливість» розповів про нові загрози нацбезпеці України з боку РФ та про те, як Київ має реагувати на агресію Кремля
Росія продовжуватиме свою гібридну агресію проти України, для національної безпеки і оборони знову з’явилися нові загрози. Проте Києву варто реалізовувати власний сценарій протидії агресору та вже сьогодні вживати превентивні заходи щодо зриву планів Кремля і захисту українців. Про це в інтерв’ю сайту «Сегодня» розповів лідер Руху «Справедливість», екс-голова СБУ Валентин Наливайченко.
— Які на сьогодні існують найбільші ризики для безпеки та оборони України з боку Росії з огляду на низку нещодавніх поразок РФ на зовнішній арені (томос для УПЦ, жорстка резолюція Європарламенту щодо Азову, відтермінування повернення РФ до ПАРЄ тощо)? Як Кремль мститиметься Україні ззовні та всередині країни?
— Росія стала на шлях агресії і як наслідок – втратила Україну. Ми маємо впевнено йти своїм самостійним шляхом – шляхом розбудови власної держави, шляхом європейської інтеграції, шляхом створення Помісної Української Церкви. Важливо, що Вселенський Патріархат підтримує нас, поділяючи позицію відновлення історичної справедливості. Наша країна, як і, інші держави, для прикладу Грузія, Польща, Албанія та Естонія, що не так давно отримала автокефалію для власної помісної православної церкви, має право на автокефалію, мирне співвіснування помісної православної церкви разом з іншими конфесіями.
Тому Росія зазнала не лише поразки, а раз і назавжди втратила контроль над нами. Нам треба рухатися далі, не рефлексувати, але в той же час бути готовими до будь-яких дій агресора. Треба займати принципову позицію і мати чіткі вимоги, які полягають в тому, що нам потрібна деокупація, тобто виведення ворожих військ з нашої території – з Донецької та Луганської областей та з Автономної Республіки Крим. Нам потрібна нова дієва міжнародна угода з деокупації та відновлення миру. Ці дві вимоги є відповіддю на російську агресію. Безумовно, Росія виношуватиме свої плани щодо України, але ми повинні мати власний сценарій відновлення миру, розвитку економіки, знищення корупції. Маємо ставати сильнішими зсередини.
— Які ви бачите сценарії розв’язання проблеми з військовою агресією Росії на Донбасі – дипломатичний, військово-дипломатичний чи військовий?
— Підготував план дій для відновлення миру та деокупації. Йду в президенти, щоб вирішити два ключових завдання: відновити мир та знищити корупцію у владі. Переконаний, що так зможемо повернути країну на світлий шлях розвитку.
Ми представили мій план дій для відновлення миру українській громадськості майже в усіх областях України. Люди по всій країні підтримують моє стратегічне бачення, що новий президент має добитися, щоб війська та спецслужби агресора пішли з нашої землі!
Діяти треба рішуче: посилювати міжнародний тиск, підвищувати обороноздатність та невідкладно відновити економіку, насамперед виробництво високоякісної продукції і товарів з високою доданою вартістю. Українські підприємства мають і одержувати замовлення від уряду, і розширювати міжнародні ринки збуту. Всебічну державну підтримку має одержати оборонна промисловість, яка повинна виготовляти все, що необхідне для зміцнення Збройних сил і сил безпеки України. Обов’язок президента та уряду і вдень, і вночі займатися відродженням економіки, створенням нових робочих місць, посиленням української армії – професійної, повністю забезпеченої, добре навченої.
Переконаний, що одним з першочергових кроків, підтриманих законодавчо, має бути і створення добровольчої армії. Основа такої армії – волонтери і добровольці, готові в разі мобілізації стати на захист кожного клаптика української землі. І тоді наші люди не будуть беззахисними, як це сталося, коли вся каральна машина Януковича не лише зрадила власний народ, але й підняла проти нього зброю.
— Які є ризики повторення провокацій з боку РФ та її спецслужб в українському тилу? Які точки найвразливіші на мапі України?
— Скажу фахово – в умовах агресії, щоденна безпека людини, кожного українського громадянина є головним завданням правоохоронних органів і спецслужб. Тим паче, коли, розуміючи, що держава сфокусована на протидії ворогу, голову підіймає криміналітет, йдуть замовні атаки на громадських активістів та журналістів. Тому українці потребують надійного захисту, ефективної боротьби проти криміналу, безжальних вироків у судах для виконавців, організаторів та замовників злочинів.
Принципи незворотності покарання, сили права і справедливості мають стати непорушними в Україні.
По-друге, треба серйозно поставитися до відновлення периметру безпеки на ключових інфраструктурних об’єктах, передусім, енергетичних. Все-таки вірю, що жахливий досвід серії вибухів на військових складах і мільярдні втрати мають отямити тих у владі, хто відповідальний за національну безпеку.
Третім аспектом, на якому важливо сфокусуватися, бачу сферу кібербезпеки. Необхідно захистити усі електронні реєстри, бази даних, які необхідні для повноцінного і щоденного безпечного функціонування держави. Ну і нарешті необхідно продовжувати процеси очищення у Збройних силах України, СБУ, новій поліції: тут не місце зрадникам, перевертням, корупціонерам. Ключовим є серйозний контроль за чистотою рядів, особливо в керівництві силових та правоохоронних органів. В історії незалежної України, на жаль, неодноразово ставалися і політичні вбивства, і резонансні злочини, до яких напряму були причетні, більш того, були організаторами, генерали в погонах – перевертні і зрадники. Так сталося і під час Революції Гідності, коли зрадники перейшли на бік російського агресора. Тому легковажити не можна – слід серйозно дбати про підбір кадрів і контррозвідувальний захист на всіх державних щаблях.
— Які існують ризики поглиблення протистояння України та РФ в Азовському морі та які кроки необхідно вжити для деблокування судноплавства в українських морських акваторіях та нейтралізувати активність Росії на південному напрямку? Чи можливі військові протистояння на морі між Україною та РФ?
— Росія в односторонньому порядку пішла на загострення. І після зведення Керченського мосту зухвало посилює свою присутність в морських акваторіях. Вона незаконно перешкоджає заходу торговельних суден до портів Маріуполя і Бердянська. Тому Україна має захищати і свої економічні інтереси, і кожне конкретно взяте судно. На моє переконання, необхідно організувати супровід (якщо треба, то й навіть військовими кораблями) наших торговельних суден, забезпечуючи безперешкодне проходження нашими територіальними водами. Маємо повномасштабно задіяти наших дипломатів, консульську службу, яка добре знає, як, керуючись положеннями Конвенції ООН з морського права, Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства від 1965 року, ефективно відстоювати українські інтереси в Міжнародній морській організації, інших морських державах. Про кожен випадок перешкоджання українському судноплавству мають знати всі міжнародні організації, світові столиці, в тому числі морські. Слід інформувати наших партнерів, переконувати їх запроваджувати санкції щодо суден країни-агресора. Не може бути такого, що російські військові кораблі блокують наші судна і порти, а в інших портах світу – від Сингапуру до Стамбулу у них режим найбільшого сприяння. Це, до речі, професійний термін з Конвенції ООН з морського права.
Війна, в тому числі торгівельна, завжди має наслідки для сторони, яка її розв’язує. Я виступаю за жорсткий захист наших морських інтересів і на рівні ООН, і Міжнародної морської організації, в інших міжнародних інституціях. Оскільки сам працював консулом, добре знаю і розумію, як фахово треба діяти в інтересах своєї держави: треба рішуче і дзеркально відповідати на будь-яку спробу, на кожен агресивний крок, на недопуск чи затягування з проходженням торговельних суден до Бердянська, Маріуполя або до інших морських портів України.
Напоготові мають бути Військово-морські сили України, здатні до відсічі і оборони наших територіальних вод, якщо їх порушують російські військові кораблі, або якщо вони перешкоджають чи становлять загрозу для українських чи міжнародних суден.
В оновленій Воєнній доктрині України, яку ми готували і розробляли ще у 2014-2015 рр., чітко записано про «відродження військово-морського потенціалу держави, розвиток Військово-Морських Сил Збройних Сил України, які мають бути здатними обороняти берегову лінію Чорного та Азовського морів, виключну (морську) економічну зону, а також залучатися до міжнародних операцій НАТО і ЄС». Там також йдеться про «відновлення військової інфраструктури, перегляд місць дислокації військових частин і з’єднань Збройних Сил України та інших складових сил оборони з урахуванням посилення постійної військової присутності у східних та південних регіонах України». А отже, відповідно, до згаданих положень Воєнної доктрини, вже давно треба було поблизу і Бердянського і Маріупольського портів створити військові-морські бази України. Тим паче, що вся логістика, інфраструктура там є. Це – питання – державної ваги.
— Як ви оцінюєте темпи створення військово-морської бази в Бердянську, про що нещодавно анонсували в Кабміні і Міноборони?
— Згаяно три роки, але навіть із запізненням створювати її треба. Не обмежуватися оголошеннями і заявами, а реально створювати. Україна має володіти боєздатними військово-морськими силами, ефективним Військово-морським флотом, оснащеним за високими стандартами НАТО, з гідними умовами несення служби і забезпеченням військових моряків. Відродження українського флоту вважаю одним з пріоритетних питань національної безпеки України.
— Які існують на сьогодні вразливі місця в безпеці країни з огляду на передвиборний процес? Які превентивні захоти слід вжити для недопущення зриву виборів?
— Я добре пригадую травень і жовтень 2014 року, коли ми з новими офіцерами СБУ зробили все можливе, аби президентські і парламентські вибори в Україні відбулися і пройшли безпечно. Тоді на кожній виборчій дільниці ми дбали, передусім, про безпеку громадян, можливість вільно і безперешкодно проголосувати людям. Тому зараз, на моє переконання, треба зробити три ключові речі.
Насамперед слід захистити сервер Центральної виборчої комісії, електронний реєстр виборців та інші комунікаційні системи, які потрібні ЦВК, територіальним і дільничним комісіям для організації прозорого і чесного голосування як до, так і під час виборів та підрахунку голосів. Кожна дільниця має бути оснащена камерами відеоспостереження для недопущення фальсифікації виборів.
Друге. Вже зараз треба спланувати заходи для убезпечення кожного місця для голосування. Безпека виборчих дільниць, безпека громадян, які приходитимуть на дільниці – це пріоритет з пріоритетів.
І третє, що треба зробити вже зараз, це жорстко і на упередження перекрити канали надходження з Росії кримінальних грошей, які можуть спрямовуватися на підкуп виборців, фінансування штучних політичних проектів, використовуватися для інших злочинів під час виборчого процесу.
Окрема ділянка роботи – це взаємодія з нашими стратегічними партнерами – США та ЄС, які, знаю, ретельно відстежуватимуть перебіг виборів в Україні і жорстко реагуватимуть на можливі порушення, намагання будь-кого вплинути на результати голосування.
Говорячи про загрози від РФ, гляньмо на останні вибори до Конгресу США. Американська влада і суспільство змобілізувалися, врахували всі ймовірні ризики, провели перемовини з власниками соціальних мереж, зокрема Facebook, була проведена інша серйозна робота і втручання Росії було зведене до нуля.
— Які можливі провокації з боку РФ та її спецслужб перед виборами? Чи можлива реалізація плану Кремля щодо «керованого хаосу» в Україні, чи піде Москва на повторення терактів, вбивств, точкових актів агресії на підконтрольній Києву території?
— Виходжу з того, що треба зробити все, аби Росія, диверсанти чи криміналітет не змогли порушити безпеку і спокій українців. Більш того, нагадаю, що в перший і найважчий рік розв’язаної проти нас Росією війни керовані мною співробітники СБУ зробили все можливе, щоб не було жодного теракту в Києві.
Ми працювали самовіддано, жорстко і на упередження. Наведу такий приклад: у грудні 2014 року в центрі Києва було затримано і знешкоджено диверсантку з Луганська, ліквідовано загрозу вибуху, який міг забрати десятки життів українців. Була професійна дія контррозвідників, реальна затримка і чіткий відкритий звіт громадськості. Правоохоронна система має працювати сьогодні так, щоб у жодного терориста, у жодної терористичної організації або російського агресора не було жодного шансу. Це важко, але можливо. Сил і засобів для цього достатньо – треба їх професійно використовувати і нести персональну відповідальність. В планах РФ – задіювати російський і український криміналітет. Найбільшу загрозу становить фінансування терористичних організацій або кримінальних угруповань, які за гроші здатні на будь-який теракт, на будь-яке вбивство. Ось на це, вважаю, і правохоронним органам України, і її спецслужбам треба звертати особливу увагу.
— Які практичні поради можете дати громадянам, як вберігатися від втручання в їхнє життя хакерів, як не стати жертвами атак?
— Користувачам смартфонів, наприклад, варто дуже уважно ставитися до усіляких програм-оновлень, різних додатків. Це ті шпарини, через які і хакери, і спецслужби мають можливості проникнути в будь-який комп’ютер чи телефон. Особливо це стосується тих громадян, які не надто розуміються на технічних нюансах: ось мені на телефон прийшов якийсь додаток, відкрию і прочитаю його. А цей додаток може бути «хвірткою», через яку хакери чи ворожа спецслужба потраплять у ваш пристрій, знімуть з нього інформацію, а далі «впливатимуть» на власника.
Тому є певні загальні правила безпеки, правила «технічної гігієни» використання смартфонів і комп’ютерів, які не варто ігнорувати. Ще 2014 року ми в СБУ наполегливо рекомендували нашим громадянам припинити користуватися послугами mail.ru, та всіляких інших «ru» (пошт і сервісів), оскільки вони жодним чином не захищені від спецслужб Росії. А це небезпечно. Хто контролює сервери, той сьогодні контролює сучасний світ.
— Нещодавно минув рік з дня вбивства волонтера Аміни Окуєвої. Проте, слідство й досі не вийшло на виконавців цього злочину. Чому слідчим не вдається досягти успіху не тільки в цій справі, а й в десятках інших аналогічних (Шеремет, Вороненков, «Сармат», інші)? Що заважає правоохоронним органам завершити розслідування терактів та інших резонансних злочинів, які відбувалися на підконтрольній Україні території?
— З убивством Павла Шеремета сталася серйозна системна криза, відбувся розвал системи національної безпеки. З липня 2016 року, коли був скоєний політичний теракт проти журналіста Шеремета і до останнього замаху на життя активістки Катерини Гандзюк таких резонансних терактів і злочинів – вже близько десяти. Проте влада не дала відповідей на такі важливі запитання: хто був замовником, хто профінансував і безпосередньо організував. Я вже не кажу про справедливе покарання.
На моє переконання, навалу злочинів проти журналістів, громадських діячів, добровольців треба зупинити, повністю розкривши кожен резонансний злочин. Встановлення, арешт і засудження замовників – не просто найсерйозніший виклик для всієї правоохоронної системи України, але й шлях до відновлення довіри до неї, шлях до безпеки і спокою наших громадян.
— Яким чином в розслідуваннях могла б допомагати, наприклад, ФБР? Адже після вбивства Шеремета США пропонували допомогу в розкритті цього злочину. Наскільки західні спецслужби мають бажання і можливості допомогти українським слідчим та чому їх не залучають до розслідувань?
— Я, на жаль, не пригадаю жодного публічного звіту про розкриття резонансних злочинів, який викликає довіру. Тому важко оцінити, чи просили таку допомогу і чи була вона надана? Свого часу ми діяли спільно з нашими міжнародними партнерами на упередження, вивчали і аналізували бази даних, об’єднували зусилля, їхні фахівці приїжджали до України, а наші працювали з іноземними колегами за кордоном. Ми інформували партнерів про специфіку ворожої діяльності спецслужб РФ або затриманих нами диверсантів, терористів. Ми багато чого навчилися одні в одних. Важливо, щоб започатковане співробітництво продовжувалося та давало конкретні результати.
Хочу підтвердити, що і у американців, і у європейців є потужні оперативно-технічні можливості для проведення серйозних експертиз і встановлення, скажімо, походження вибухівки. Сучасні лабораторії ФБР встановлюють з точністю до квадратного метра, де саме вибухівка була виготовлена. Я вже не кажу про те, що аналіз вибухівки одразу дає слідчим конкретну відповідь, хто міг її тримати у руках до того, як вибух пролунав.
ДЖЕРЕЛО: «Сегодня»