Зусилля нашої команди націлені на вирішення конкретних проблем конкретних людей. Таких як Даринка з модульного містечка переселенців у Харкові. Опікуни діток-інвалідів звернулися до мене з проханням сприяти у створенні регулярного транспортного сполучення від міста їхнього тимчасового проживання до шкіл і ліцеїв міста Харкова. Діти прагнуть знань – чиновникам в Києві байдуже.
Влітку відвідав смт. Млинів Рівненської області, де місцева влада збиралася закривати найкращу в області гімназію. Ми її відстояли. Там познайомилися з Тетяною, яка, маючи ДЦП з народження, разом із односельчанами голодувала проти свавілля місцевих чиновників. Вона — символ сили й нескореності! Проте жодної підтримки чи допомоги від держави Тетяна на собі жодного разу не відчула.
Так бути не може! В цивілізованій країні не відзначають окремий день захисту прав людей з інвалідністю, а опікуються долею кожної людини щодня!
Для цього йду в президенти. Заради справедливості і кращого життя для кожного громадянина!