Не перестаю дивуватися ступеню деградації антикорупційної системи.
НАБУ та САП уже не мають не те що нічого спільного з правоохоронною діяльністю, а з дотриманням елементарних прав людини.
Хронологія останнього тижня:
• 21 січня САП після чергової перевірки і дослідження матеріалів ухвалює рішення повторно закрити справу «Роттердам+» через відсутність складу злочину;
• 25 січня Вищий антикорупційний суд підтверджує обґрунтованість дій прокурора, який ухвалив таке рішення і закрив справу;
• Того ж дня, через кілька годин після оголошення вердикту, в.о. керівника САП Максим Грищук всупереч позиції суду ухвалює рішення відновити справу і тут же її зупиняє на невизначений час.
І тут найцікавіше: цей же в.о. керівника САП Грищук ще кілька місяців тому публічно заявляв, що він як виконувач обов’язки не має законних повноважень жодним чином переглядати рішення прокурорів у цій справі.
Судячи з усього, щось приємне для пана Грищука відбулося за останні 7 днів, раз він так охоче змінив свою думку.
А ми з вами стали свідками того, що так звана «антикорупційна інфраструктура» остаточно перетворилася на знаряддя політичної боротьби.
У результаті ми маємо грубе порушення закону і норм Конституції з боку правоохоронних органів і остаточну дискредитацію антикорупційних органів в очах суспільства.
Що ж до самої справи «Роттердам+», яку по кілька разів на місяць то закривають, то відкривають, то вона все більше нагадує якийсь невдалий анекдот.
Особисто переглядав матеріали цієї справи і вкотре хочу наголосити: жодних підстав говорити про вчинення злочину немає. Вся ця справи виявилася черговим фейком, повірити в який нас змушували останні 4 роки.