Моторошна ніч із 18-го на 19-те. Минуло 5 років, а в пам’яті це залишиться на все життя.
Саме такі хлопці, як Роман Гурик із Франківська, рішуче взялися до боротьби за свободу та майбутнє України, проти тиранії та репресій.
Будучи студентом Прикарпатського університету, він у перших рядах і абсолютно беззбройний, з щитом у руці, захищав усіх нас. І захистив!
Влада тоді влаштувала побоїще і розстріляла людей.
І скільки б часу не віддаляло нас від скоєного антиукраїнським режимом Януковича злочину, він має бути розкритий, а усі організатори та виконавці покарані.
Це — моя президентська присяга!
Це — моя людська присяга!
Сьогодні вклоняюся перед Романом Гуриком, який власним прикладом довів — Україна вистоїть, українці сильні!
Вічна пам’ять невинно убієнним!
Герої не вмирають! Слава Україні!