Ситуація, що склалася зі звільненням голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії, дала ясно зрозуміти – президента не цікавить ані сама свобода слова, ані суспільне телебачення. Всі його обіцянки не втручатися в роботу телеканалу, що він давав на прес-конференції у квітні 2015, після підписання закону про суспільне телебачення, так і залишилися на папері.
Причина звільнення голови полягає у – ви тільки вдумайтесь у це формулювання – недостатньому висвітленні діяльності президента на церковно-громадських заходах. Трохи згодом причину звільнення замінили: фінансові порушення. Виникає відчуття дежавю, коли президент розповідав у програмі “Свобода слова” Савіку Шустеру про бажання вмерти за свободу слова. І де той Савік…
Коли спілка журналістів України запропонувала всім кандидатам підписати декларацію про свободу слова, Порошенко цього не зробив. Точніше, зробив вигляд, що його це не стосується. Це дуже тривожний сигнал для суспільства, адже саме президент має показувати приклад того, що свобода слова це надбання, яке гарант Конституції повинен захищати. Але, на жаль, не у випадку діючого президента, для якого свобода слова це всього лише телевізійна програма, в рамках якої він лише може розповідати про свої «перемоги».
Тому, ставши Президентом я зроблю так, щоб саме поняття “свобода слова” більше не нівелювалося, а в рейтингу країн ми перемістилися зі 101 місця до першої п’ятірки країн, де свобода слова є святим правом виказувати кожному громадянину, кожному журналісту, будь кому свою точку зору. Так повинно бути і я так зроблю!
