В Україні другий тиждень триває обговорення «плівок Деркача». Адже йдеться не лише про українську внутрішньополітичну ситуацію – йдеться про корупцію на міжнародному рівні, до якої причетні українські посадовці.
Українські новини звернутися з проханням прокоментувати скандал та його наслідки до Валентина Наливайченка, який у різний час працював у Міністерстві закордонних справ та у Посольстві України у США, двічі очолював СБУ (у 2006–2010 та у 2014—2015 рр.). Тобто він має можливість оцінити наслідки «плівок Деркача» як у перспективі міжнародних відносин, так і внутрішньої безпеки України.
Наскільки достовірні записи голосів, «схожих на голоси Порошенка та Байдена»?
На мою думку, це реальні розмови колишнього президента Петра Порошенка. Говорить він з кабінету на Банковій, притаманною йому англійською. З контексту очевидно, що ні МЗС, ні помічники не готували до розмов письмові тези, а самі дзвінки ініціювалися Порошенком. А перевірити достовірність плівок в сертифікованих лабораторіях – питання трьох діб.
Хто міг здійснювати ці записи?
Можна загрузнути у конспірологічних теоріях, шукати newМельниченків тощо. Як професіонал припускаю, що міг записувати сам Порошенко з метою підстрахуватися, захиститися або навіть шантажувати співрозмовника.
Це «рука Москвы» чи все ж таки заокеанський слід?
Наскільки мені відомо, люди, які передавали ці плівки народному депутату Андрію Деркачу для оприлюднення, хотіли привернути увагу до жахливої корупції та брехні на найвищому рівні саме в українській владі. І ці люди в Україні.
Скандал з записами голосів, схожими на голоси Петра Порошенка та колишнього віце-президента США Джозефа Байдена має бути розслідуваний правоохоронними органами. Більше того, я наполягаю на створенні слідчої комісії в парламенті. Важливо, щоб питання, пов’язані з безпековою складовою, зокрема частина про Мінські угоди та Нормандський формат не були предметом розголошення та спекуляції. Добре, що на прес-конференції Андрія Деркача цих тем не було озвучено.
Що стосується «руки Москви», то знаю, і є відповідні документи, що Андрій Деркач був депортований з Росії. Це зробила російська влада у 2017 році. За «дивним» збігом обставин депортували та заборонили в’їзд до Росії Деркачу після того, як ГПУ, на підставі його заяви, відкрила кримінальне провадження проти посадових осіб НАБУ за фактом втручання у вибори президента США. Судячи з депортації Деркача з Росії, ситуація є набагато складнішою, ніж нам її подають.
Яких заходів має вжити парламент України?
Нагадаю Вам, що починаючи з вересня 2015 року вимагаю створення ТСК для розслідування багатомільярдної корупції та офшорів Порошенка і його поплічників. Він і сам організовував розкрадання бюджету та надр країни, і втягував інших.
Тож маємо поставити крапку в міжнародних скандалах, зберегти добрі відносини з нашими стратегічними партнерами і, найголовніше, захистити міжнародний авторитет України.
Ми нарешті маємо розірвати коло тотальної корумпованості та збагачення у владі. Парламенту України треба невідкладно створити слідчу комісію для розслідування топкорупції без строків давності.
Настав час змінювати міжнародну репутацію України на краще.
Які перспективи та наслідки цієї справи: для США, для України, для фігурантів справи?
Впевнений, що обсяги вкрадених з України грошей та серйозність корупційних злочинів Порошенка вимагають відповідей від правоохоронних органів України.
Це відповідальність української влади – покарати топкорупціонерів та повернути вкрадене в бюджет!
Щодо Сполучених Штатів – ми не повинні жодним чином втручатися у внутрішньо політичні процеси. Американський народ все вирішить сам.
У своїй діяльності доклав багато зусиль для виявлення корупційних схем Порошенка, в тому числі і в оборонному секторі, та передавав інформацію щодо оборудок Свинарчуків і Ко, як українським правоохоронцям, так і в міністерство юстиції США. Ще раз підкреслюю, тимчасова слідча комісія потрібна, але не з назвою «плівки Байдена та Порошенка», а ця комісія повинна розслідувати корупцію і оборудки ОЗУ на чолі з Порошенком.
Українські новини, 26 квітня 2020р.