Які емоції відчуває родина, змушена позичати гроші, щоб вижити?


Які емоції відчуває родина, змушена позичати гроші, щоб вижити?

А позичаючи, продавати останні і дорогі серцю речі, закладати сімейні цінності?

Що на серці у пригніченої злиднями доньки, не здатної полікувати хворих батьків? З чим живе батько, який не має можливості забезпечити власних дітей?

Приниження, біль, безвихідь…

У влади здеформовані як уявлення, так і риторика щодо перекладеного на плечі українських громадян боргу перед Міжнародним Валютним Фондом.

Скільки штучного пафосу, феєрверку високопарних звернень, пустопорожніх заяв про реформи, яких ніхто не відчуває, на відміну від боргового зашморгу!!!

А насправді все набагато прозаїчніше і трагічніше: голка фінансової залежності ще глибше пробила кволі м’язи Української держави, її економіку і фінансову систему.

Влада взяла борг за рахунок громадян. Жоден з бізнесменів при владі не продав жодної своєї яхти, будинку чи заводу.

Борг оформлено на простих громадян та наших дітей. Його доведеться віддавати не одному поколінню українців.