Біографія


Валентин НаливайченкоВаленти́н Олекса́ндрович Налива́йченко (нар. 8 червня 1966, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) — український політик та громадський діяч. голова СБУ (в. о. 22 грудня 2006 — 6 березня 2009; 6 березня 2009 — 11 березня 2010; 24 лютого 2014 — 18 червня 2015).

Біографія

Народився 8 червня 1966-го у Запоріжжі.

Освіта

Кар’єра

З січня 1992 року по травень 1994 року — заступник директора з економіки, маркетингу та менеджменту ПП «Якість», м. Запоріжжя.

Дипломатична кар’єра

Валентин Наливайченко пропрацював 12 років у дипломатичній службі України.

У 1994–1997 — другий та перший секретар Посольства України у Фінляндії, за сумісництвом у Данії та Норвегії.

Під час трагічних подій у серпні 1996 року в Норвегії, коли на архіпелазі Шпіцберген сталася найстрашніша авіакатастрофа в норвезькій історії, у якій загинули понад 140 українських та російських гірників, Наливайченко виконував ключову роль у співпраці між норвезькою та українською владою і сім’ями українських гірників — на етапі ідентифікації тіл загиблих людей, розслідування і подолання наслідків катастрофи.

У липні — серпні 1998 — перший секретар, заввідділу консульського забезпечення інтересів фізичних і юридичних осіб Консульського управління Департаменту консульської служби МЗС України.

У 2000–2001 — радник, заввідділу, заступник начальника Консульського управління Департаменту консульської служби МЗС України.

У 2001–2003 працював у Вашингтоні на посаді Генерального консула посольства України у США.

Під час подій 11 вересня 2001 року координував зусилля Посольства для захисту родин українських дипломатів у Вашингтоні, Нью-Йорку та інших містах. Організовував надання допомоги громадянам України, які перебували на той час у США.

У 2003–2004 працює директором Департаменту консульської служби МЗС України.

У 2004–2005 — заступник міністра ЗС.

Член Комісії при Президентові України з питань громадянства, голова делегації України на переговорах з Єврокомісією щодо підписання угод про спрощення візового режиму та про реадмісію з країнами-членами ЄС. За час його роботи Україні вдалося суттєво лібералізувати візовий режим з країнами Європи. В цей час було підписано Угоду з ЄС про спрощення візового режиму та Угоду зі США, яка включала запровадження 5-річних американських віз для громадян України.

У 2006 призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Білорусь.

Діяльність у сфері національної безпеки

З літа 2006 працює у сфері національної безпеки. У червні 2006 року призначений на посаду першого заступника голови СБУ — керівника Антитерористичного центру при СБ України.

З грудня 2006 до березня 2010 очолює Службу безпеки України.

Входить до складу РНБО.

Ініціював процес реформування Служби безпеки України — рішучого розриву з каральними традиціями радянського КДБ та побудови сучасної спецслужби європейського зразка.

Головними пріоритетами реформ стали деполітизація та демілітаризація СБУ, переорієнтація на захист інтересів простих громадян. Основні зусилля спрямував на боротьбу з корупцією, тероризмом, торгівлею наркотиками, нелегальним продажем зброї. Наливайченко запровадив публічні механізми демократичного громадського контролю за діяльністю СБУ.

Служба безпеки України на чолі з Валентином Наливайченком бере активну участь у реалізації євроатлантичної стратегії України. Наливайченко ініціював спільну робочу групу «Україна-НАТО» з питань воєнної реформи.

Доклав великих зусиль до відновлення історичної пам’яті. За його керівництва архіви СБУ були розсекречені, оцифровані та відкриті для вільного доступу громадян. Він створив дослідницькі центри для вивчення і оприлюднення документів, що стосуються різних періодів української історії, у тому числі трагічних часів Голодомору 1932-33 років, сталінських репресій, II СВ, УПА, репресій проти української інтелігенції у 1960-х, 1970-х і 1980-х років. Громадяни отримали доступ до справ та документів членів їхніх родин, переслідуваних радянським режимом.

Валентин Наливайченко,Борис Возницький і Петро Мандзій у Рукомиші Бучацького району

Передав частину майна колишнього КДБ, зокрема адмінбудівлю управління СБУ у Львівській області, місцевій громаді, де згодом було відкрито Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів у Львові «Тюрма на Лонцького».

У 2009-му офіційно заявив, що документи з архівів СБУ містять незаперечні докази того, що Голодомор 1932–1933 років в Україні був організований тоталітарним сталінським режимом і є Геноцидом Українського Народу.

22 травня 2009 СБУ порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу України, за фактом скоєння Геноциду в Україні у 1932–1933, від якого загинули мільйони невинних людей.

За матеріалами розслідування 13 січня 2010 Апеляційний суд міста Києва визнав, що Сталін та інші більшовицькі лідери: Молотов, Каганович, Постишев, Косіор, Чубар та Хатаєвич винні у злочині геноциду проти українців. Цей злочин, відповідно до Конвенції ООН від 26 листопада 1968 року, не має терміну давності. Рішення Суду набуло чинності 21 січня 2010 року.

Друге призначення на посаду голови СБУ

22 лютого 2014 Верховна Рада України 299 голосами призначила Наливайченка уповноваженим здійснювати контроль за діяльністю СБУ.[4]

24 лютого 2014 Верховна Рада України призначила Наливайченка Головою Служби безпеки України. За відповідну постанову проголосували 333 народні депутати.

18 червня 2015 року Верховна Рада 248 голосами підтримала постанову Петра Порошенка про відставку Наливайченка з посади голови СБУ[5]. В ефірі програми Шустер Live представник Центру сприяння звільненню заручників Юрій Тандіт заявив, що Наливайченко має статус учасника АТО. При цьому сам Наливайченко, який сидів у студії не спростував цієї інформації, як і не відповів — скільки днів він провів у зоні конфлікту.[6]

Політична кар’єра

У травні 2010 оголосив про створення та початок діяльності громадської ініціативи «Оновлення країни».

У вересні 2010 вступив у політичну партію «Наша Україна», був обраний головою політради партії. 24 травня 2012 склав із себе повноваження голови політради і вийшов з партії.

Поділяючи принципи та програму політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», 1 серпня 2012 року приєднався до цієї політичної сили.

Обраний до Верховної Ради України у жовтні 2012 року за виборчим списком партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», третій номер у списку.

Член Фракції Політичної партії «УДАР Віталія Кличка» у Верховній Раді України, перший заступник голови Комітету у закордонних справах.

Як представник команди «УДАРу», активно працює за такими напрямами:

  • європейська інтеграція, наближення підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, зону вільної торгівлі і лібералізацію візового режиму для громадян України;
  • верховенство права і дотримання громадянських свобод, реформування системи судочинства;
  • антикорупційні реформи, боротьба з розкраданням бюджету та відмиванням коштів;
  • персональна відповідальність посадових осіб усіх рівнів, скасування чиновницьких пільг та привілеїв;
  • зміцнення місцевого самоврядування, розширення повноважень місцевих громад.

Знання мов

Вільно володіє іноземними мовами: англійською, фінською та російською.

Нагороди та відзнаки

  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня (17 лютого 2010) — за значні особисті заслуги у захисті державних інтересів України, активну діяльність у висвітленні правди про трагічні сторінки історії України, багаторічну сумлінну працю[7].
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (22 червня 2007) — за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Конституції України[8].
  • Командорський хрест почесного ордену «За заслуги перед Литвою» (липень 2009).

Особиста інформація

Валентин Наливайченко одружений, виховує доньку.


Valentyn Nalyvaichenko is a Ukrainian politician, leader of the Justice Civil-Political Movement, coordinator of the Anti-Corruption Movement.

Born in Zaporizhzhya, Ukraine, he graduated from the Kyiv National Shevchenko University with honors in linguistics.

During his diplomatic career from the mid-1990s-2005, Mr. Nalyvaichenko held senior positions at the Ministry of Foreign Affairs. He served as a Deputy Minister of Foreign Affairs wherein he made a great progress in visa regime liberalization and combating illegal migration. Prior to this, he served as the Ambassador to Belarus, Consul General in Washington, DC, the United States of America and as a First Secretary in the Ukrainian Embassy in Helsinki, Finland.

Mr. Nalyvaichenko served as Member of Parliament from 2012 to 2014, where he was the First Deputy Chairman of the Parliamentary Committee on Foreign Affairs. He drafted laws on election transparency, accountability of the government and open borders for Ukrainians.

Mr. Nalyvaichenko twice served as the head of the Security Service of Ukraine (SBU) from 2014 to 2015 and from 2007 to 2010. He lead the implementation of the Euro-Atlantic strategy of Ukraine, initiated a joint Working Group “Ukraine-NATO” on military reform, unprecedented efforts aimed at declassifying and digitalization of SBU archives, making them available to public related to different periods of modern Ukrainian history, including tragic times of Holodomor-Genocide (Ukrainian Famine) of 1932-33.

After the Revolution of Dignity in 2014, while head of the SBU, he immediately acted to freeze and recover stolen assets from Yanukovich-era government officers. Subsequent to this, he successfully lead operations to prevent further incursion of Russian separatists into Ukraine and implemented wide-ranging counterintelligence and counterterrorism  reforms.