Армія Гідності


План гідності Наливайченка

Армія ГідностіУ громадському середовищі:

  • Відкриття громадських приймалень в регіонах, прийом воїнів АТО та членів їхніх родин, які потребують допомоги
  • Надання безкоштовної правової допомоги, передусім у питаннях одержання статусу учасника бойових дій
  • Заснування Фонду Армії гідності задля надання матеріальної допомоги тим, хто цього потребує
  • Створення груп мобільної допомоги для вирішення нагальних проблем воїнів АТО та їхніх родин
  • Надання допомоги фронту

У владі (вимоги до влади):

  • Cтворення центрального органу державної влади (міністерства), яке всебічно опікуватиметься вирішенням проблемами ветеранів АТО (на кшталт Ministarstva branitelja) у Хорватії
  • Прийняття окремого Закону про права захисників Вітчизни та членів їхніх родин
  • Заснування стипендій для навчання дітей, чиї батьки загинули, або втратили працездатність в результатіборотьби з терористами і сепаратистами на сході України, або створення фонду, з якого такі стипендіїнадаватимуться
  • Створення єдиного реєстру воїнів АТО, які з гідністю і честю беруть (брали участь) в захисті України
  • Заснування програми забезпечення робочими місцями і професійного навчання воїнів АТО, а також дітей тих, хто загинув, перебуває у полоні, або пропалих безвісти
  • Створення загальнонаціонального Фонду допомоги воїнам АТО та їхнім родинам
  • Розробка та втілення Національної програми психологічно-соціальної та медичної допомоги воїнам АТО, їхньої реінтеграції в українське суспільство. Створення Національного та Регіональних центрів психологічно-соціальної допомоги
  • Створення Національного центру психологічної травми
  • Розробка і втілення Національної програми пошуку пропалих безвісти

Відродженням національного війська не можна займатися так, ніби то створюєш корпоративну службу безпеки або наймаєш охорону на власне підприємство. Будувати Армію Гідності в державі – це принципово інша справа.

Армія Гідності – це окрема верства національної еліти. Тож, до розвитку армії в сучасній Україні слід підходити із усією серйозністю, так, як до формування, так би мовити, окремої гілки влади. До відбору, підготовки, прерогатив та забезпечення військових має бути принципово інший підхід, ніж зараз. Підліток, який обирає шлях військового, має розуміти, що він стане саме елітою суспільства, а не «дипломованим незаможним» та не «літнім безхатченком», як це було донедавна. Головним гаслом військової політики в Україні має стати принцип: найкращим – найкраще!

940968_1763012590601410_7671190674386831773_n

Армія Гідності – це розуміння специфіки та особливе ставлення до воїнів. Звичайний громадянин у ситуації війни має декілька варіантів поведінки: битися, втекти, здатися, стати пацифістом і т.і. Воїн має лише одну альтернативу – знищити ворога або загинути самому. Той хто приймає такий Кодекс Честі, має право на повагу і особливе ставлення до себе. Було б правильним, якби соціальні та економічні «пакети» українських військових завжди були більш привабливими ніж в наших ворогів. Було б цілком справедливим, якби життя, права та статусні преваги наших воїнів було захищено не менше, а навіть ліпше ніж у правоохоронців, суддів, депутатів тощо.

Армія Гідності – це окрема опція суспільного розвитку. Після того як за попередні роки було вщент зруйновано систему військової освіти і науки, приватизовано ледь не усю ліквідну армійську нерухомість, розпродано майже усе майно та розформовано більшість військових частин – треба починати надолужувати втрачене. Звісно, що про тотальну мілітаризацію життя мова не йдеться, але інфраструктурне планування, приватизація, формування генпланів розвитку територій та багато чого іншого, як мінімум, мають знову почати враховувати військовий імператив.

Армія Гідності

Армія Гідності – це не витрати, а стратегічні національні інвестиції. Відродження армії потребує чималих витрат, але Свобода, Честь і Незалежність вартують набагато більше. Тож іншого виходу, ніж побудувати в себе одну із найбільш ефективних армій сучасної Європи, в нас просто не існує. Якщо держава бере курс на відродження армії, то вона вже не має права через рік-два змінити пріоритети. Фінансування армії не повинно залежати від забаганок влади. Має бути встановлено не лише чіткий бюджетний норматив, але й безумовний пріоритет порядку фінансування армії, який жоден прем’єр, або міністр не зможуть порушити. Жодний політик, або високопосадовець не повинні мати в своїх руках важелів особистого фінансового впливу на армію.

Армія Гідності

Армія Гідності – це не «воєнщина». Інтеграція до армійських інституцій наших «воїнів добра», тобто волонтерів, добровольців, цивільних експертів, людей які колись пішли із служби, але яких повернула війна – дозволить скоріше модернізувати українське військо та створити нову життєву атмосферу у військовому середовищі. Майбутнє українського війська за оновленням армійських традицій, конкуренцією ідей і команд, засвоєнням нових компетенцій і типів лідерства, новими стандартами взаємодії із суспільством та владою. Справжній воїн, це не лише той, хто захистить від зовнішнього ворога. Це також той, хто ніколи не допустить змови політичних еліт проти власного народу, відродження диктатури та терору влади проти суспільства.

1937090_1763012693934733_5724848917702973381_n

Армія Гідності, в решті решт, це наш глобальний ресурс та двигун інтеграції. Давайте називати речі своїми іменами: не тільки економіка і не тільки географічний потенціал нашої країни цікавлять сьогодні глобальних гравців. Ми є однією із найбільш чисельних країн Європи, тобто ми завжди зможемо мати більш чисельну армію ніж 90% інших європейських країн. Ми є форпостом цивілізованого світу на межі із сучасним варварством і наша боєздатність є предметом стратегічного інтересу з боку світової спільноти. Чим далі – тим очевидніше, що повноцінним членом НАТО ми можемо стати набагато раніше, ніж повноправним членом ЄС.

Історія кожної країни – це літопис її перемог та здобутків. Тож Армії Гідності, а зовсім не політикам і не пропагандистам, належить стати головним носієм національної свідомості та безпосереднім творцем нашої новітньої історії.

Валентин Наливайченко